Метал можна плавити, заливати у форму, штампувати, волочити, гнути, скручувати, кувати, чеканити і так далі. З нього можна отримувати високоякісні ковані вироби. Художнє кування виконується ударами молота по холодній або заздалегідь нагрітій заготівці (холодне або гаряче кування). Заготівка під ударами молота деформується без розривів і тріщин лише тоді, коли вона виконана з ковкого металу, тобто металу, що володіє певною мірою в'язкості, пластичності і текучості.

Холодне кування в художній обробці металу зустрічається рідко, в основному в ювелірній справі, оскільки метал під дією ударів швидко втрачає пластичність, ущільнюється, набуває «наклепання» і для подальшої обробки вимагає відпалу.

Гаряче кування широко застосовується для виготовлення різних кованих виробів – хвірток, огорож, камінного приладдя, козирків, грат, світильників, сходів, вітражів, альтанок, меблів, предметів інтер'єру і так далі.

Також розрізняють вільне кування, при якому форму вирібу придають хаотично здійснюваними ударами, і кування в штампах, де потрібну форму отримують втискуванням матеріалів в металеву форму, так звану "штампом". Залежно від способу роботи кування може бути ручним або машинним. Дрібні вироби коваль виготовляє вручну на ковадлі, а для обробки більших заготовок застосовує молот.

Велика частина роботи в художньому куванні виконується вручну; металу надають потрібну форму послідовними ударами молотка чи кувалди. Ручне кування – робота дуже важка, копітка, вимагаюча вправності. Проте, вірні своїй справі ковалі, так само як і останні художники, більш всього люблять свою справу. Найвищою винагородою для них є упевненість, що вони добре роблять свою справу, - бо, перш за все, їх твори, як відомо ще з античних часів, є найміцнішими пам'ятниками.